82 роки тому радянський тоталітарний режим розпочав насильницьку депортацію кримських татар із рідного Криму. За кілька днів понад 190 тисяч людей — цілий народ — примусово вивезли у товарних вагонах до Центральної Азії та віддалених регіонів СРСР.
Людей позбавляли дому, права говорити рідною мовою, права на власну історію та майбутнє. Тисячі загинули дорогою або в перші роки заслання — від голоду, хвороб, виснаження та нелюдських умов. Це був цілеспрямований злочин радянської влади — геноцид кримськотатарського народу.
Трагедія, яка стала можливою через безкарність імперської системи та її прагнення знищити все, що не підкоряється.
Після окупації Криму у 2014 році росія знову принесла на півострів репресії, переслідування та страх. Заборона Меджлісу, політичні переслідування, арешти, обшуки, тиск на кримськотатарську культуру та мову — це продовження тієї самої політики, яка десятиліттями намагалася стерти кримських татар із Криму.
Сьогодні ми вшановуємо пам’ять усіх жертв депортації та говоримо правду про цей злочин.
Пам’ятаємо також і про силу кримськотатарського народу, який попри вигнання та репресії зміг повернутися додому, зберегти свою ідентичність і продовжити боротьбу за право жити вільно на своїй землі.
Крим — це Україна. Пам’ятаємо минуле, щоб не дозволити імперським злочинам повторюватися знову.
Міністерства розвитку громад та територій України (джерело https://mindev.gov.ua/news/18-travnia-den-pamiati-zhertv-henotsydu-krymskotatarskoho-narodu26)
