Розпочинається громадське обговорення пропозицій наданих громадянами, громадськими організаціями, тимчасовими групами громадян і т.ін щодо перейменування вулиць і провулків у м. Городищі та селах громади

Дата: 15.06.2022 17:13

Кількість переглядів: 2790

Обґрунтування перейменування вулиць

Дорогі мешканці громади!

Сьогодні наша держава переживає скрутні часи. Український народ захищає незалежність, свободу, територіальну цілісність у боротьбі із жорстоким агресором – російською федерацією. Метою ворога є знищення українського народу, його національної пам’яті та ідентичності. Мусимо визнати, що таку політику проводять російські уряди протягом кількох століть.

Саме за вказівкою з Москви в Україні були організовані Голодомор 1932-1933 років, масові репресії, депортації (примусове вивезення) українців за межі Батьківщини. Причиною цієї злочинної політики було одвічне прагнення українців жити незалежно у власній національній державі Україна. Головною метою російських урядів – Російської імперії і СРСР – було прищепити українцям почуття меншовартості шляхом насадження як ідолів для наслідування імперських та комуністичних діячів, представників російської культури, які заперечували самобутність українського народу. Саме тому територія України до недавнього часу була насичена численними пам’ятниками, назвами вулиць та інших об’єктів, що прославляють героїв сусідньої ворожої країни, та злочинних режимів, що систематично знищували українців як націю протягом сотень років.

Сьогодні, як відомо, російські окупанти чинять звірства щодо мирного населення на тимчасового окупованих територіях, переслідують українських воїнів-ветеранів АТО-ООС, волонтерів, активних громадських діячів. Намагаються повернути Україну до радянських норм життя, насаджують принципи злочинної ідеології комунізму, знищують підручники історії України та української мови і літератури, закривають українські церкви, руйнують пам’ятники, театри, музеї, пам’ятки культури та історичні будівлі. Путінський рашистський режим відверто наголошує, що метою росіян є знищення України й українців фізично. Росія є загрозою самому нашому існуванню.

Сотні тисяч чоловіків і жінок стали на захист України у нинішній війні, яка триває вже з 2014 р. Українці на фронті, волонтери, громадяни, що долучаються до допомоги армії, захищають кожного з нас, наших дітей, цінності добра, миру, співчуття, гідності і поваги до кожної людини, надію на досягнення європейських стандартів життя. У цих умовах кожен громадянин України може долучитися до протидії агресору на всіх фронтах: військовому, господарському, ідейному. Нашим внеском у цю боротьбу, окрім допомоги армії, має стати очищення простору нашої територіальної громади від назв вулиць та провулків, що прославляють історію держав, які намагалися і продовжують знищувати український народ – Російської імперії і Радянського Союзу.

Сьогодні ми маємо унікальний шанс подивитися в минуле, але в наше минуле, минуле українського народу; згадати своїх національних героїв, що прославляли Україну на весь світ, поклали своє життя на боротьбу за свободу українського народу. Нам необхідно раз і назавжди звільнитися від нав’язаної нам історії ворожих держав, пізнати свою історію. Увічнити в назвах вулиць населених пунктів громади українських героїв, пригадати давні традиційні назви вулиць і кутків рідного міста. Цим ми зробимо великий внесок у формування справді українського простору нашої громади. Громади, у яку після перемоги над російським агресором повернуться наші воїни і на захисті якої стоять наші захисники й захисниці.

Просимо свідомо підійти до питання перейменування вулиць і провулків у м. Городищі та селах громади. Вивчити ретельно всі надані пропозиції, історичні довідки з роз’ясненнями нових назв вулиць. Це дасть можливість свідомо підійти до пропозицій і прийняти таке важливе рішення з відновлення історичної пам’яті українського народу.

З дня оприлюднення цієї публікації розпочинається громадське обговорення пропозицій наданих громадянами, громадськими організаціями, тимчасовими групами громадян і т.ін. Порядок проведення громадського обговорення визначений постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 № 989 «Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій».

Термін обговорення визначений у 2 місяці з дати публікації даного оголошення.

Пропозиції та зауваження просимо надсилати на офіційну електронну адресу Городищенської міської ради: mrada19500@ukr.net

Контактна особа: завідувач сектору містобудування та архітектури виконавчого комітету Городищенської міської ради Філоненко Костянтин Олександрович – 067-257-74-78.

Список вулиць Городища, рекомендованих до перейменування

Ініціативною групою істориків та краєзнавців

№	Тип	Сучасна назва	Підстава перейменування	Пропонована назва (Повна назва) 1	Названо на честь/ Коментарі	Пропонована назва (Повна назва) 2	Названо на честь/ Коментарі	Пропонована назва (Повна назва) 3	Названо на честь/ Коментарі
1	вул.	Белінського	Деколонізація	Яблонської (Тетяни Яблонської)	Яблонська Тетяна Нилівна (1917-2005) – відома українська художниця. Серед інших відзнак удостоєна звання Герой України (2001 р.) Уславилася авторством всесвітньо відомої картини «Хліб», у якій змогла передати колорит української села та звеличити працю українських хліборобів. Відзначилася також сміливістю відстоювати принципи свободи творчості в умовах тиску тоталітарної радянської системи.	Бугаївка	Давній місцевий топонім, назва цієї частини міста (кутка).	-
2	вул.	Ватутіна	Декомунізація	Гуріненка (Івана Гуріненка)	Гуріненко Іван Петрович (1944-2000) - директор Вільшанського сільського краєзнавчого музею, фольклорист, краєзнавець. Коло інтересів: археологія,етнографія, мистецтво, фольклор, нерухомі пам*ятки історії та культури.		-	-
3	вул.	Водоп'янова (Водоп'янов Михайло Васильович)	Декомунізація	(Міхновського) Миколи Міхновського	Міхновський Микола Іванович (1873-1924) - ідеолог українського самостійництва, перший представник українського націоналізму, адвокат, публіцист, Діяч Української Республіки і організатор її війська, збройних сил.	Тарасівська
4	вул.	Гагаріна	Декомунізація	(Тичка) Олексія Тичка	Тичко Олексій Миколайович (1961-2021) - уродженець Городища. Український поет, прозаїк, пісняр, член Національної спілки письменників України.	Ігоря Момота	Постать генерал-майора (посмертно) Ігоря Момота, який чимало зробив і для Городищини, не потребує особливих роз’яснень .
5	вул.	Героїв Хасана	Декомунізація	Симиренчина Гребля	Симиренчина Гребля - місцевий топонім, традиційна назва цієї частини міста (кутка).
6	вул.	Далекосхідна		Мазепи (Івана Мазепи)	Мазепа Іван Степанович (1639-1709) - визначний український політичний діяч, дипломат, гетьман Лівобережної та Правобережної України, видатний меценат української культури. Намагався звільнити Україну від Московського царства. Надав Києво-Могилянському колегіуму статус академії. Побудував та перебудував у стилі козацького бароко багато церков та соборів.			Не змінювати
7	вул.	Добролюбова	Деколонізація	Филонівка	Филонівка - місцевий топонім, традиційна назва цієї частини міста (кутка).	Філонівка	Давній місцевий топонім, назва цієї частини міста (кутка).
8	вул.	Доватора	Декомунізація	Чубинського (Павла Чубинського)	Чубинський Павло Платонович (1839-1884) - український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів пісні «Ще не вмерла Україна», яка згодом стала національним гімном України і покладена в основу державного гімну України. Протягом 1870-1873 рр. працював в адміністрації фірми «Брати Яхненки і Симиренко».	9 лютого	9 лютого 1944 року за офіційними військовими зведеннями було звільнено від нацистів місто Городище. Так воно фактично і було. Не звільненими на той момент були тільки половина с.Набоково та хутір Чубівка, які були звільнені наступного дня.
9	вул.	Дружби народів	Деколонізація	(Середи) Семена Середи	Середа Семен Митрофанович (1907-1937) - народився в с. Мліїв, викладач Городищенськогосільгосптехнікуму, проживав у м. Городище. Засуджений у справі "Української революційно-демократичної спілки". Відбував покарання у Соловках. Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).			Не змінювати
10	вул.	Жуковського	Деколонізація	Скалигівська	Скалигівка - традиційна назва цієї частини міста (кутка).			Не змінювати
11	вул.	Заслонова	Декомунізація	(Красицького) Фотія Красицького	Красицький Фотій Степанович (1873-1944) - український живописець і графік, педагог; член Асоціації художників Червоної України. Внучатий небіж Тараса Шевченка по лінії його сестри Катерини. Народився в Зеленій Діброві.	Героїв прикордонни- ків	17 серпня 1941 року на околиці міста Городище, неподалік цієї вулиці, нацисти спробували оточити і знищити загін прикордонників, який виходив з оточення. Спроба закінчилась невдачею, частина прикордонників прорвала кільце і вийшла до своїх. Героїчні традиції прикордонників минулого продовжують зараз українські прикордонники, у тому числі жителі громади.
12	вул.	Карбишева	Декомунізація	Сошенка (Івана Сошенка)	Сошенко Іван Максимович (1807-1876) – український художник і педагог, близький друг Т.Г.Шевченка. Саме Іван Сошенко виступив ініціатором викупу Т. Шевченка з кріпацтва і організував його знайомство з корисними у цій справі людьми (Є.Гребінка та ін.)
13	вул.	Комарова	Декомунізація	Тегерешвілі (Андрія Тегерешвілі)	Тегерешвілі Андрій Захарович (1947-2020). Краєзнавець та письменник з Городища.	Трохима Голого	Трохим Бабенко, більш відомий за псевдо «Голий», військовий діяч часів УНР, отаман повстанського загону, який діяв у Городищі та на його околицях протягом 20109-2021 років.
14	вул.	Конституції	Деколонізація	Конституції України	На честь Конституції України 1996 року, на противагу радянській конституції.
15	вул.	Короленка	Деколонізація	Чоса (Володимира Чоса)	Чос Володимир Григорович (1971-2020) - Городищенський краєзнавець, письменник, журналіст. Проживав на вулиці, яка зараз носить ім’я Короленка.
16	вул.	Ломоносова	Деколонізація	Катерушина	Катерушина - місцевий топонім, традиційна назва цієї частини міста (кутка).	Катерушина
17	вул.	Макаренка	Деколонізація	Вербицького (Михайла Вербицького)	Вербицький Михайло Михайлович (1815–1870) – священик, композитор, автор мелодії національного гімну, хоровий диригент. Автор музики до театральних і оркестрових творів.			Не змінювати
18	вул.	Маресьєва	Декомунізація	Гнатюка (Дмитра Гнатюка)	Гнатюк Дмитро Михайлович (1925-2016) - видатний український оперний співак, режисер, педагог. Народний артист України. Герой України.	116 дивізії	До двох неповних батальйонів 116 стрілецької дивізії, тоді 26 армії (за 3 дні 38 армії) Південно-Західного фронту, у ході оборонних боїв за м.Городище 1 серпня 1941 року на добу затримали просування 13 танкової та 60 моторизованої дивізії Вермахту. Не дивлячись на багатократну перевагу нацистів у техніці й живій силі, воїни цієї дивізії, серед яких були і жителі сучасної території громади, не кинули своїх позицій, коли місто вже було захоплене, ставши нащадкам взірцем для наслідування.
19	вул.	Матросова	Декомунізація	Гейківка	Гейківка - місцевий топонім, традиційна назва цієї частини міста (кутка).	Джулаївка	Давній місцевий топонім, назва цієї частини міста (кутка).
20	вул.	Нахімова	Деколонізація	Забашти (Василя Забашти)	Забашта Василь Іванович - український живописець, народний художник, заслужений діяч мистецтв УРСР, професор Київського художнього інституту, народний художник України.			Не змінювати
21	вул.	Некрасова	Деколонізація	Лещинських (Братів Лещинських)	На честь братів Лещинськихуродженців міста відомих єврейських діячів (а євреї дійсно були частиною місцевої історії): Якова Лещинського (1876-1966) – відомого історика, соціолога, економіста та громадсько-політичного діяча та Йосипа Лещинського (1884-1934) – відмого публіциста та громадського діяча.			Не змінювати
22	вул.	Олега Українського	Декомунізація	Героїв Крут	Герої Крут – учасники бою під Крутами 29 січня 1918 р., завдяки звитязі яких було затримано ворожий наступ більшовиків на Київ під час 1-ї більшовицько-української війни. Це дало можливість делегації Української Народної Республіки укласти Брестський мирний договір, а отже домогтися визнання української держави суб’єктом міжнародних відносин. Сміливість та жертовність крутянців зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому героїв Крут у публіцистиці часто називають “першими кіборгами”.			Не змінювати
23	вул.	Осипенко	Декомунізація	Павленка (Якова Павленка)	Павленко Яків Трохимович (19 ст. - 1941) - садівник, підприємець. Заклав і вирощував 100-гектарні сади в Полтавській, Харківській областях, Автономній Республіці Крим, а також на Городищині. Про садівника схвально писали сільськогосподарські журнали, за наполегливу працю мав чисельні відзнаки.			Не змінювати
24	вул.	Павлова	Деколонізація	Грицаєва	Грицаєве - місцевий топонім, традиційна назва цієї частини міста (кутка).	Гейківка	Давній місцевий топонім, назва цієї частини міста (кутка)
25	вул.	Панфілова	Декомунізація	Стуса (Василя Стуса)	Стус Василь Семенович (1938-1985) - український поет, перекладач, публіцист, мислитель, літературознавець, правозахисник, борець за незалежність України у XX столітті. Один із найактивніших представників українського дисидентського руху. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1991), Герой України (2005, посмертно).	Антона Грозного	Після загибелі Трохима Голого Отаман повстанського загону, який діяв у Городищі та на його околицях протягом 1921-1922 років. Основне місце базування – ліс в районі цієї вулиці.	Карпатська
26	вул.	Партизанська	Деколонізація	Руху Опору	Рух Опору (1939-1945) – назва антинацистського руху в роки Другої світової війни у європейських країнах. Назва дає можливість ушанувати пам’ять усіх борців проти нацистського окупаційного режиму в Україні, незалежно від політичної програми: учасників партизанського руху, учасників національно-визвольного руху на чолі з ОУН-УПА, у тому числі й уродженців Городища, що брали участь в Русі Опору на теренах європейських держав.			Не змінювати
27	вул.	Попова	Деколонізація	Підківка	Підківка - місцевий топонім, традиційна назва для цієї частини міста (кутка).
28	вул.	Пугачова	Деколонізація	Цегельна	Поруч розміщувався Черепично-цегельний завод. Це б увічнило його існування і формування забудови навколо підприємства.
29	вул.	Пушкіна	Деколонізація	Шулежко (Олександри Шулежко)	Шулежко Олександра Максимівна (1903-1994) – педагогиня родом із Золотоніщини. У роки німецької окупації в Черкасах організувала притулок для дітей і змогла врятувати від смерті і голоду 102 дітей, серед яких 25 дітей були євреями. 11 червня 1996 року ізраїльський національний меморіал Катастрофи (Голокосту) та Героїзму «ЯдВашем» присвоїв їй почесне звання «Праведник народів світу». Її ім'я також викарбувано на Стіні Пам'яті Алеї Праведників народів світу.	Соборна
30	вул.	Тімірязєва	Деколонізація	Таранівська	Таранівка - місцевий топонім, традиційна назва частини міста (кутка).	Таранівка	Давній місцевий топонім, назва цієї частини міста (кутка).
31	вул.	Толстого	Деколонізація	Драгоманова (Михайла Драгоманова)	Драгоманов Михайло Петрович (1841-1895) - видатний український громадсько-політичний діяч, літературознавець, історик, публіцист, фольклорист, філософ. Дядько Лесі Українки. За радикальні погляди за Емським указом був переслідуваний, змушений був виїхати на еміграцію в Швейцарію. Видавав часопис " Громада". Поширював знання про Україну в Європі , а європейські ідеї в Україні . Під його впливом сформувалися радикальні Молоді Громади, що висували й політичні вимоги автономії України. Був у м. Городище.	Тогобочного Івана	Тогобочний Іван Андрійович (справжнє прізвище Щоголев; 24 листопада 1862, Городище — 9жовтня 1933, Ірпінь)—український актор,драматург,антрепренер. Народився 24листопада 1862 року у містечку Городищена Київщині (нині місто Черкаської області). З 1879 року брав участь в аматорських виставах у Кременчуці, Харкові, Катеринославі. В 1910 році став актором Лук'янівського народного дому в Києві. Після 1917 року організував театральні професійні трупи, драмгуртки. Екранізував драми «Жидівка-вихрестка», «Наймичка» (1911). Автор понад 30 драматичних творів, зокрема: «Мати-наймичка», «Кохайтеся, чорнобриві», «Дорогою ціною», «Чаклунка», «Бунтар», «За віру і край», «Душогуби Помер 9 жовтня 1933 року. в Ірпені.
32	вул.	Тургенєва	Деколонізація	Крюківська	Крюківка - місцевий топонім, традиційна назва цієї частини міста (кутка).	Левка Лук'яненка	Левко? Григо?рович Лук'я?ненко (24 серпня 1928, с. Хрипівка, Городнянського району, Чернігівська округа, Українська СРР — 7 липня 2018, Київ, Україна ^[2]) — український політичний та громадський діяч, письменник, юрист та радянський дисидент. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. Співзасновник Української Гельсінської Групи. Народний депутат України. Герой України. Автор Акту проголошення незалежності України. Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка 2016 року. Провів 25 років у тюрмі і на засланні. Народився 24 серпня 1928 р. у селянській родині Грицька й Наталки Лук'яненків. Матір походила з козацького роду Скойбидів. 1953 вступив на юридичний факультет Московського університету. 1954 року - одружився У травні 1961 року Львівський обласний суд засудив Лук'яненка до розстрілу за ст. 56 ч. 1 і 64 КК УРСР. Звинувачення було побудоване на першому проєкті програми УРСС. Винуватили в тому, що він «з 1957 виношував ідею відриву УРСР від СРСР, підривав авторитет КПРС, зводив наклепи на теорію марксизму-ленінізму». Через 72 доби Верховний Суд замінив розстріл 15 роками позбавлення волі. Інші дістали строки від 10 до 15 років позбавлення Помер 7 липня 2018 року.
33	вул.	Челюскіна	Деколонізація	Костомарова (Миколи Костомарова)	Костомаров Микола Іванович (1817-1885) - видатний український історик, етнограф, письменник. Викладач Київського університету. Засновник Кирило - Мефодіївського братства, автор його програмних документів ( "Книга буття українського народу"). Голова першої Санкт-Петербурзької Громади українофілів, співвидавець часопису "Основа". Автор багатьох історичних та етнографічних досліджень. Неодноразово був у Городищі.	Олексія Чуприни	Олексі?й Сергі?йович Чупри?на (нар. 29 лютого 1908 — пом. 8 травня 1993) — бандурист. Довгі роки грав на Тарасовій горі в Каневі. Член Об'єднання (згодом Всеукраїнської спілки) кобзарів. В його репертуарі були народні пісні, твори композиторів, канти. Народився 29 лютого 1908 року в селі Гарбузин Корнилівської волості Канівського повіту Київської ґубернії (зараз Корсунь-Шевченківського району Черкаської області) в багатодітній селянській родині. Батько, Сергій Олександрович, працював вантажником на залізниці, мати, Ганна Кузьмівна, кухаркою. В 1921—1925 працює ковалем у кузні по найму. З 1925 — крипільником на шахті «Марія». В 1930—1934 проходив службу в РСЧА. В 1939 працює при Сочинській редакції радіомовлення, в 1940 — в Будинку культури в місті Поті на посаді соліста-бандуриста. З початком німецько-радянської війни у 1941 році був призваний до війська Корсунь-Шевченківським РВК. Служив військовим музикантам, співав на Черкащині, в Курську, Харкові, Братиславі, Будапешті, Празі, в Порт-Артурі. Після демобілізації (в 1946) працював у філармоніях Росії, Казахстану, Грузії, Киргизії; багато гастролював. В 1958 повернувся в рідне село. Багато виступав, зокрема, на могилі Т. Г. Шевченка у Каневі.В 1991 році разом з тріо бандуристок зі Львова брав участь в історичному поході, приуроченому до 130-річниці перевезення тіла Т. Шевченка із Петербурга в Канів. Помер Олексій Сергійович Чуприна 8 травня 1993 року і похований, за його заповітом, з кобзарськими почестями в Каневі, на цвинтарі в урочищі Монастирок між Тарасовою та Пилипенковою горами.
34	вул.	Черняховського	Декомунізація	Кальченко (Галини Кальченко)	Кальченко Галина Никифорівна (1926-1975) - українська скульпторка. Заслужена діячка мистецтв УРСР (1964), народна художниця УРСР (1967). Лауреатка республіканської комсомольської премії ім. М. Островського (1970), державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1974). Авторка пам'ятника С.С. Гулаку-Артемовському в Городищі.			Не змінювати
35	вул.	Чехова	Деколонізація	Петрухівка	Петрухівка - місцевий топонім, традиційна назва цієї частини міста (кутка).			Не змінювати
36	вул.	Чкалова	Декомунізація	Кримського (Агатангела Кримського)	Кримський Агатангел Юхимович (1871–1942) – український історик, сходознавець, мовознавець, вчений, орієнталіст, письменник і перекладач, поліглот, один з організаторів Академії наук України (1918). Український науковець походив з кримськотатарського роду, що прийняли православ'я. Жертва сталінського терору. Проживав у м. Звенигородка.			Не змінювати
37	вул.	Шишкіна	Деколонізація	Чубівська	Чубівка - місцевий топонім, традиційна назва цієї частини міста (кутка).	Чубівка	Давній місцевий топонім, назва цієї частини міста (кутка).
38	вул.	1-го грудня		Нарбута (Георгія Нарбута)	Георгій Іванович Нарбут (1886-1920) - український художник, графік, ілюстратор. Один з організаторів і другий ректор Української Художньої Академії. Автор проектів Державного Герба і Печатки Української держави, та перших українських поштових марок.			Не змінювати
39	вул.	1-го травня	Деколонізація	Мліївська	Традиційно такі вулиці, що виходили з міст називались за напрямом куди вони прямували. 1 травня - заідеологізована назва, що є частиною радянської ідеології. Городище з початку свого існування як населений пункт перебувало в земельних володіннях спільно з Млієвомтому зв'язок цих населених пунктів важливий історично.	Дмитра Гнатюка		Не змінювати
40	пров.	Вільямса	Декомунізація	Бугаївський	Бугаївка - місцевий топонім, традиційна назва цієї частини міста (кутка).	Бугаївка Перша	Давній місцевий топонім, назва цієї частини міста (кутка)
41	пров.	Водоп'янова	Декомунізація	Пожара (Дмитра Пожара)	Пожар Дмитро Карпович (1930-2021). Уродженець Набокова. Педагог, ветеран фізичної культури і спорту, краєзнавець. Учасник Другої світової війни.
42	пров.	Героїв Хасана	Декомунізація	Козюрівський	Козюрівка- місцевий топонім, традиційна назва цієї частини міста (кутка).			Не змінювати
43	пров.	Глінки	Деколонізація	Михайлівський	Михайлівський Храм неподалік цього провулку - це буде зручно і зрозуміло.	Містечко (інший варіант– Центральний)	Давній місцевий топонім, назва цієї частини міста (кутка)
44	пров.	Гулака-Артемовського		Гулака-Артемовського (Петра Петровича Гулака-Артемовського)	Гулак-Артемовський Петро Петрович (1790-1865) - український письменник, науковець, перекладач, поет, байкар. Ректор Харківського університету.
45	пров.	Жуковського	Деколонізація	(Посовня) Ігоря Посовня	Посовень Ігор Савович (1920-1974) - уродженець Городища. Журналіст, літератор,краєзнавець. Коло інтересів: історія м.Городище, увічнення пам’яті героїв революційних подій 1917-1920 років. Автор історико-краєзнавчого нарису "Городище" та співавтор нарису "Вільшана" до тому "Історія міст і сіл УРСР. Черкаська область" (1972).			Не змінювати
46	пров.	Зої Космодем'янської	Декомунізація	Джулаївка	Джулаївка - місцевий топонім, традиційна назва цієї частини міста (кутка).	Грицаєвий	Територія, найбільш наближена до топоніму «Грицаєвий міст»
47	пров.	Комарова	Деколонізація	Каденюка (Леоніда Каденюка)	ЛеонідКостянтиновичКаденюк (1951-2018) - український льотчик-випробувач 1-го класу, генерал-майор авіації, перший і єдиний астронавт незалежної України, Герой України.
48	пров.	Кутузова	Деколонізація	Виговського (Івана Виговського)	Іван Виговський (1657-1659) – гетьман Війська Запорозького. Відзначився боротьбою проти зростання залежності українських земель від Московії. Під час козацько-московської війни 1658-1659 рр. вщент розбив московитів у битві під Конотопом у червні 1659 р.
49	пров.	Лермонтова	Деколонізація	Осьмачки (Тодося Осьмачки)	ТодосьОсьмачка (1895-1962) - український письменник, поет. Представник символізму, експресіонізму та неоромантизму. Один із авторів розстріляного відродження. Перекладач творів Шекспіра. Виступав із критикою комуністичної ідеології та інтелігенції, що співпрацювала з владою Московії. Переслідувався російською репресивною психіатрією. Неодноразово відвідував Городище. Певний час жив тут у своїх друзів.
50	пров.	Менделєєва	Деколонізація	Пулюя (Івана Пулюя)	Пулюй Іван Павлович (1845-1918) – український вчений, який першим у світі провів фундаментальні дослідження щодо природи та властивостей Х-променів, які з часом почали іменуватися рентгенівськими (за 14 років до Рентгена сконструював «лампу Пулюя»). Зробив значний внесок і в українське національне відродження як автор першого перекладу Біблії українською мовою (у співпраці з П. Кулішем та І. Нечуєм-Левицьким).			Не змінювати
51	пров.	Некрасова	Деколонізація	Стеценка (Кирила Стеценка)	Стеценко Кирило Григорович (1882–1922) – композитор, хоровий диригент і громадський діяч, протоієрей УАПЦ. Засновник Республіканської капели УНР. Батько композитора і скрипаля Вадима Стеценка. Дід скрипаля Кирила Вадимовича Стеценка. Народився в с. Квітки на Корсунщині.			Не змінювати
52	пров.	Панфілова	Декомунізація	Болбочана (Петра Болбочана)	Болбочан Петро Федорович (1883-1919) – український військовий діяч доби Української революції. Полковник Армії УНР, очільник успішної Кримської операції з метою вигнання більшовиків і підпорядкування Криму українській владі. Під впливом успішних дій Запорізького корпусу на чолі з Бобочаном 29 квітня 1918 року Чорноморський флот у Севастополі підняв український національний прапор.			Не змінювати
53	пров.	Разіна	Деколонізація	Усенко (Данила Усенка)	Усенко Данило (1886-1929). Уродженець Городища. Військовий і громадський діяч, інженер-агроном, помічник комісара цивільного прифронтового комісаріату при 2-й Волинській дивізії Армії УНР, лектор із сільськогосподарського.законодавства Української господарської академії в Подєбрадах, член товариства українських інженерів у ЧСР (1930-ті роки).
54	пров.	Сєченова	Деколонізація	Орловецький	На честь населеного пункту Орловця, який розташований у напрямку розташування провулку.
55	пров.	Суворова	деколонізація	Гулаківський	Гулаківщина - традиційний топонім для частини міста.
56	пров.	Тімірязєва	Деколонізація	Федька Васькевича	Федько Васькевич (перша половина 16 ст.) боярин, перший задокументований власник населеного пункту. Вбитий татарами.
57	пров.	Ціолковського	Деколонізація	Грицаєвий Міст	Грицаєвий Міст - місцевий топонім, назва мосту через р.Грузька, що розташований поблизу.
58	пров.	Чайковського	Деколонізація	Миколи Леонтовича	Леонтович Микола Дмитрович (1877–1921) – український композитор, хоровий диригент, піаніст, педагог, збирач музичного фольклору, громадський діяч. Автор широко відомої різдвяної щедрівки «Щедрик», відомої у англомовному світі як «CaroloftheBells».			Не змінювати
59	пров.	Шишкіна	Деколонізація	Пимоненка	Пимоненко Микола Корнилович (1862–1912) – український художник-живописець, академік живопису Петербурзької академії мистецтв. Член Паризької інтернаціональної спілки мистецтв і літератури. По праву входить до “золотої десятки” українських художників ХХ ст.
60	вул.	Слов’янська	-	Єрусалимська	-	-	-
		С. Набоків:
1	вул.	Крилова		Центральна
2	вул.	Салтикова-Щедріна		Затишна		10 лютого	10 лютого 1944 року село було повністю звільнене від нацистів.
3	пров.	Крилова		Дмитра Пожара
4	пров.	Байдукова		Тихий

		смт. Цвіткове
1	вул.	Ватутіна				7 лютого	День остаточного визволення селища від нацистів.

		с.Хлистунівка
1	вул.	Гагаріна		Олександра Махна
2	вул.	40-річчя Перемоги		Перемоги
3	пров.	Матросова		Лесі Українки		Степана Блажевського	Місцевий отаман антибільшовицького руху. Загинув у бою з більшовицькими карателями 15 лютого 1930 року на околиці с.Хлистунівка.

		с. Ксаверове
1	вул.	Гагаріна				Братів Блажевських	Брати Блажевські- учасники антибільшовицького руху на Черкащині, родом з с.Ксаверового.

		с. Петропавлівка
1	вул.	Гагаріна		Польова		Юхима Тригуба (інша можлива назва Героїв Крут)	Житель села, герой боїв під станцією Крути.
2	пров.	Гагаріна		Польовий

		с. Валява
1	вул.	Валі Котика		Вербна
2	вул.	Ватутіна		Незалежності
3	вул.	Гагаріна		Паркова
4	вул.	Зої Космодем’янської		Берегова
5	вул.	Литвина		Зелена
6	вул.	Мелікситяна		Квіткова
7	вул.	Пушкіна		Дружба
8	вул.	Рейтузова		Яблунева
9	вул.	Селіванова		Лисоярська
10	вул.	Степана Кучера		Мальовнича
11	вул.	А.Гаркуші		Польова
12	вул.	П.Махині		Бузова
13	вул.	Г.Повстянко		Весняна
14	вул.	Якова Нечипоренка		Барвиста
15	вул.	Іриніна		Хуторянка
16	пров.	Павла Ткаченка		Сонячний
17	пров.	Сапунова		Солов’їний
18	пров.	Рейтузова		Яблуневий