Протидія кібербулінгу
09 лютого 2021 року на базі Комунального закладу «Городищенського центру надання соціальних послуг» Городищенської міської ради проведено засідання круглого - столу на тему «Протидія кібербулінгу» за участю директора КЗ «Городищенського центру надання соціальних послуг» Городищенської міської ради Людмили Буджерак, спеціалістів КЗ «Городищенського центру надання соціальних послуг» Городищенської міської ради, та головного спеціаліста Городищенського БПД Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Миколи Барабаша.
Під час бесіди було відзначено, що Кібербулінг – це булінг із застосуванням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах та мобільних телефонах. Це неодноразова поведінка, спрямована на залякування, провокування гніву чи приниження тих, проти кого він спрямований. Приклади включають:
• поширення брехні про когось або розміщення фотографій, які компрометуюсь когось, у соціальних мережах;
• надсилання повідомлень або погроз, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди, через платформи обміну повідомленнями;
• видання себе за когось іншого/іншу і надсилання повідомлень іншим людям від його/її імені.
Особистий булінг та кібербулінг часто пов’язані між собою. Але кібербулінг залишає цифровий слід – записи, який може слугувати доказами, що дозволять зупинити цькування.
Запобігти кібербулінгу можна, якщо булінг трапляється на соціальній платформі, потрібно блокувати кривдника та офіційно повідомити про його/її поведінку на самій платформі. Соціальні мережі зобов’язані підтримувати безпеку своїх користувачів. Це може бути корисно для збору доказів: текстових повідомлень та скріншотів публікацій у соціальних мережах, щоб показати, що відбувається. Щоб булінг припинився, його потрібно ідентифікувати Ключове – це повідомити про нього. Це також може допомогти показати кривдникам, що їх поведінка неприйнятна. Якщо особі загрожує безпосередня небезпека, слід звернутися до поліції чи служб швидкої допомоги.
Соціальні мережі також надають освітні інструменти та рекомендації дітям, батькам та вчителям, щоб дізнатися про ризики та способи залишатися в безпеці в Інтернеті.
Закони, що забороняють булінг, особливо кібербулінг, є відносно новими і поки що прийняті не в усіх країнах.У країнах, які мають спеціальні закони проти кібербулінгу, поведінка в Інтернеті, яка навмисно викликає серйозні емоційні негаразди, розглядається як злочинна діяльність. У деяких із цих країн жертви кібербулінгу можуть шукати захисту, забороняти спілкування із визначеною особою та вимагати обмеження використання кривдником електронних пристроїв, за допомогою яких він/вона скоює кібербулінг. Таке обмеження може бути тимчасовим чи постійним.
Однак важливо пам’ятати, що покарання – це не завжди найефективніший спосіб змінити поведінку кривдників. Часто краще зосередитись на подоланні шкоди та налагодженні відносин.
В кінці зустрічі учасниками засідання були обговорені питання щодо співпраці у напрямі підвищення правової обізнаності громадян та розповсюджені друковані матеріали системи безоплатної правової допомоги з контактною інформацією.
